СДПУ(О)
1. Єнвестиції та розвиток
Ми вважаємо, що політика повної зайнятості не спрацює без сприятливого економічного оточення, тобто, без розвитку. Шляхом досягнення цього без залежності від нестійких циклів сучасної економіки є кейнсіанське (державне регулювання шляхом законодавчого забезпечення економічних процесів) громадське втручання, здатне порушити циклічність. Щоб справити реальний вплив на світову економіку сьогодення, таке громадське втручання повинно мати принаймні європейські масштаби.
Саме тому ми наполегливо підтримуємо Білу книгу Жака Делора (Jagues Delors) та його європейську концепцію громадських інвестиційних програм, особливо концепцію Транс’європейської мережі (ТLМ). Такі мережі мають охоплювати Східну та Центральну Lвропу , у тому числі, й Україну та усі країни СНД з тим, щоб надати цим країнам можливість економічного злету та поліпшення їхньої інфраструктури.
єніціатива LС щодо інвестицій має бути екологічно безпечною та фінансуватися Lвропейським інвестиційним банком (LєБ) та Lвропейським інвестиційним фондом (LєФ) шляхом випуску Lврооблігацій. Згадані європейські інвестиції мають узгоджуватися з відповідними національними програмами. Саме тому ми заперечуємо обмеження Маастрихтської угоди щодо дефіциту та заборгованості, які роблять згадані програми неможливими на національному рівні.
Згадані вже національні програми потрібні для створення робочих місць та екологічно чистих галузей, потреба суспільства у яких цілком очевидна, але у які приватні підприємства не інвестують кошти, бо там немає надії одержати прибуток. Понад те, ми вимагаємо активної політики на ринку праці, бо ми віддаємо перевагу створенню робочих місць замість надання грошової допомоги.
Однак, слід пам’ятати, що розвиток сучасної економіки полягає не тільки у створенні робочих місць. Останні є лише необхідною, але не достатньою складовою будь-якої успішної політики зайнятості.
Ми заперечуємо проти того, що нові технології (особливо інформаційні та комп’ютерні) приведуть нас до апокаліпсичного безробітного майбуття. Унаслідок цього, а також унаслідок неухильного підвищення продуктивності, найбільш дієвим шляхом для створення нових робочих місць є відповідний перерозподіл роботи. При цьому, слід розглянути різні способи зниження тривалості робочого тижня до 32 годин із збереженням масової купівельної спроможності подальшого навчання.
Основою дієвої політики зайнятості має стати рівень загальної освіти та однакові можливості для професійного навчання для всіх випускників шкіл. Ключовою передумовою для цього є те, що держава повинна розробити координовану освітню політику з включенням соціальних партнерів, спрямовану на забезпечення гарантій навчання професії для всієї молоді. Така політика має враховувати моделі керування, за якими фінансові ресурси передаються від фірм, що не проводять навчання, до тих, що його проводять.
Ми вимагаємо гарантій того, що молодь залишатиметься на роботі після закінчення навчання кваліфікації чи стажування принаймні протягом 6 місяців з тим, щоб набути досвіду та підвищити свої шанси знайти роботу.
Щоб боротися проти тривалого безробіття та відвертати його, мають збільшитися бюджетні кошти, спрямовані на перекваліфікацію. Позитивні положення, що стосуються включення у процес виробництва тих хто тривалий час був безробітним, жінок та знедолених, мають стати більш прозорими з тим, щоб дозволити кожному скористатися з них.
