Ми хочемо жити у світі, де кожна особистість може реалізувати свої здібності та прагнення через роботу. Право на роботу є невід” ємним правом людини.

Але за даними на 1.01.99 року порівняно з 1997 роком зайнятість населення у всіх сферах економічної діяльності скоротилася майже на 700 тис. осіб. Ця ситуація відбувається на тлі загального зменшення чисельності населення України на 300,7 тис. осіб (до 1997 р.) У таких умовах молодь більше за інших потерпає на ринку праці. Пропозиція молоді на ринку праці протягом 1998 року порівняно з минулим збільшилась на 140,6 тис., або на 35,3 % і становила 538,7 тис. осіб. Станом на 01.01.99 року на ринку праці перебувало 319064 осіб безробітної молоді, з яких 97,2 % – особи у віці 18-27 років. Як одне з негативних явищ треба зазначити, що 32% молодих людей вбачають можливість покращити своє матеріальне становище шляхом пошуку роботи за кордоном.

Молоді люди не мають вважатися людьми <другого сорту>. Ми не бачимо виправдання тому, що людей примушують жити на грошову допомогу за безробіттям одразу ж після закінчення школи.

Зайнятість молоді можна розширити загальним зменшенням кількості робочих годин без зниження виплат за працю.

Достаток є передумовою людської гідності. Молоді слід надати доступ до достатку. Відсутність достатку, наявність безробіття та відсутність перспективи у житті породжує невпевненість та соціальне самоусунення. Це є загрозою демократії.

Зайнятість можна стимулювати не санкціями, а створенням необхідних засобів та послуг, які б дозволили молоді бути більш <працездатною>.

Проблеми і перспективи молоді на ринку праці повинні розглядатись у контексті загального кризового стану економіки. Відсутність та гальмування структурної перебудови, брак серйозних інвестицій, отримання розвитку середнього та малого бізнесу не сприяють створенню нових робочих місць, які б стали для молоді об’єктом застосування знань, набутих у навчальних закладах. Ринкові відносини в умовах правової демократичної держави об’єктивно надають молоді реальні перспективи щодо вільного вибору професії, місця проживання, характеру та місця застосування праці. Слід зазначити, що населення України має досить високий освітній потенціал. Разом з тим, і освітній, і професійний потенціали вимагають регулярного поновлення і розширеного відтворення. Здобувачем і носієм такого потенціалу є молодь. Прагнення молоді мати високий рівень освіти – вельми вагомий чинник, оскільки в майбутньому вона візьме на себе важелі управління суспільним виробництвом, формування ринкової інфраструктури та розвиток бізнесу.

Підвищення адаптаційного потенціалу молоді до ринкових умов неможливе без проведення державної політики зайнятості щодо молоді, особливо на регіональному і місцевому рівнях.

Ми зобов’язуємося забезпечити конституційне право на працю. Це означає обов’язок суспільства забезпечити достойною роботою кожного, хто бажає одержати роботу. Праця є необхідним чинником того, щоб люди відчували себе потрібними суспільству та його членами.

Кожен працівник та робітник має право одержувати справедливу платню, а також одержувати рівну винагороду за однакову працю. Це також означає рівні можливості та однакову заробітну платню для чоловіків і жінок, а також поліпшення можливості поєднувати у житті професію та сім’ю (турбота про дітей, розділення робочого часу між батьками). Особливі можливості та відповідна заробітна платня мають забезпечуватися інвалідам, а також кожній людині, незалежно від її віку.

Ми наполягаємо на тому, що сьогоднішнє безробіття є серйозною соціально-економічною та соціальною проблемою, та що повна зайнятість усе ще залишається найважливішою метою, якої треба досягти. Безробіття є неприйнятним морально та невиправданим економічно. Політичне та економічне прийняття безробіття є найголовнішою перешкодою на шляху до його зменшення. Повна зайнятість є ключем для задоволення інших основних потреб людей та підвалиною справедливого суспільства. Ми відмежовуємося від концепції, що стверджує, ніби повна зайнятість вимагає визначення мінімального рівня безробіття. Таю доводи ведуть до прийняття повної зайнятості як політично дозволеного рівня безробіття.

Ми категорично заперечуємо новоліберальну тезу про те, що:

– мінімальний рівень безробіття є необхідним для підтримки рівня конкурентоспроможності на світовому ринку, оскільки сама по собі конкурентоспроможність

не є метою. Наша мета – прогрес усього суспільства;

– гнучкість та послаблення контролю з боку держави є ключовими чинниками

для створення робочих місць;

– безробіття не є проблемою, оскільки більша частина його є добровільним.

0

Tweet