Нашим ідеалом є безкласове суспільство, де немає дискримінації, привілеїв та особливих прав, які могли б наперед зумовити успіх або невдачу особи у житті та які б спиралися на багатство та стать, на політичну, релігійну чи сексуальну винятковість, на фізичні та розумові здібності, на расове, національне чи соціальне походження.
Держава, визначаючи шляхи становлення та розвитку суспільства, має орієнтуватись, у першу чергу, на молодь, чий потенціал і знання, помножені на досвід попередніх поколінь, можуть стати запорукою поступу держави. Тому її політика щодо молодих громадян України, по суті, визначає, яким саме буде наше суспільство, держава в найближчому майбутньому. Оскільки кожна людина йде у світ зі шкільного порогу, а далі може продовжити навчання у вищих закладах освіти, справедливо було б стверджувати, що державна молодіжна політика значною мірою реалізується саме в освітній галузі.
Ми вважаємо, що найважливішим чинником для досягнення наших цілей є система освіти, яка повинна надавати студентам доступ до знань та навчання.
Базова освіта має забезпечуватися державними школами. Державні школи мають бути безоплатними на усіх рівнях, і повинні забезпечувати учнів усіма необхідними навчальними засобами.
Школи мають бути скоріше орієнтованими на підготовку людей до стану свідомих та активних громадян, аніж призначеними лише для тих, ким володіє дух підприємництва.
Навчальні заклади мають забезпечувати студентам можливість навчатися й за рамками шкільної програми.
Учні, що отримали базову освіту, гарантовану Конституцією, мають право продовжувати навчання (обравши спеціальність) у професійно-технічних училищах, далі у вищих навчальних закладах.
Студенти мають право чинити більший вплив на процес навчання та позашкільного життя шляхом участі у студентських радах. Студентським радам слід надати необхідні повноваження.
Освіта є наріжним каменем для реалізації рівності можливостей. Ми боремося за обов’язкове навчання дітей і підлітків до 16 років.
Високоякісна освіта та навчання мають надаватися усім людям на будь-якому рівні. Ми вимагаємо вільного доступу до освіти, особливо у середніх та вищих учбових закладах.
Ми вимагаємо забезпечення подальшої професійної освіти, подальшого навчання та підвищення кваліфікації протягом усього життя. Підприємство має заохочувати навчання своїх працівників. Безробітним мають пропонуватися програми подальшої освіти за рахунок держави.
Право на освіту включає у себе державну підтримку місцевих бібліотек, музеїв та культурних центрів, що дозволить соціальне слабким людям також брати участь у загальноінтелектуальному житті суспільства.
